- розтовкмачений
- -а, -е, розм.Дієприкм. пас. мин. ч. до розтовкмачити. || розтовкма́чено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розтовкмачений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
розтовкмаченість — ності, ж. Стан за знач. розтовкмачений … Український тлумачний словник